Калинка

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Напевно, кожен українець знає, що 24 серпня – День незалежності України. Це свято віддзеркалює одвічне прагнення українського народу до єдності, суверенності та самостійності. Щороку святкування річниці народження нашої держави дивує громадян та гостей країни цікавими нововведеннями.

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СВЯТА

Всі знають, коли святкують народження суверенної української держави, та не всім відомо, що так було не завжди. Спочатку датою торжества обрали 16 липня, саме в цей день відбулося прийняття Декларації про державний суверенітет України. Такий документ підписали депутати Верховної Ради УРСР у 1990 році. Влітку 1991 відбулися перші святкування, але подальші події внесли певні корективи у святкування.

Акт проголошення незалежності від 24 серпня було підтверджено більшістю голосів на грудневому всеукраїнському референдумі. Новини від 20 лютого 1992 року повідомляють, що саме це стало підставою для остаточного визначення святкової дати депутатами першого скликання. Вперше у серпні День незалежності Україні було відзначено у 1992. З того часу весь український народ традиційно відзначає це свято 24 серпня.

Наступним визначним святом державного рівня став День Конституції, прийнятої 28 червня 1996 році. Це свято відзначається не так пишно , проте після офіційне набуття країною державного суверенітету цей день став офіційним державними святом та вихідним днем.

Вірші про рідну Україну для дітей

З тобою

Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить —
Дніпро до моря лине, —
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
(П. Осадчук)

Моя Україна — це пісенька мами...

Моя Україна — це пісенька мами,

Розлогі лани колосяться хлібами,

Вишневі садочки, лелеки на хаті.

Купають ставочки хмарки пелехаті.

Моя Україна — то мамина ласка,

Червона калина, бабусина казка.

Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя…

Я кращої в світі країни не знаю.

(Л. Савчук)

Маленька україночка

А я дівчинка маленька,

Україна — моя ненька...

Край Карпатський — батько мій —

Любий серцю, дорогий.

В мене стрічка у косичці,

Файні квіти на спідничці,

З гір водичка у відерці,

А Вкраїнонька у серці.

Через річку, через поле

Я піду по стежці в гори

І смерічці заспіваю,

Як я землю цю кохаю.

Хай почує спів мій пташка

І замріяна ромашка,

І усі карпатські села,

Бо щаслива я й весела.

(І. Тучак)

Сонячний дім

Привітний і світлий наш сонячний дім,

Як радісно й весело жити у нім.

Тут мамина пісня і усмішка тата.

В любові й добрі тут зростають малята.

Дзвінка наша пісня до сонечка лине:

«Мій сонячний дім — це моя Україна!»

(А. Німенко)

Про нашу Україну

Ми дуже любим весь наш край,

І любим Україну,

Її лани, зелений гай,

В саду — рясну калину.

Там соловейко навесні

Співає між гілками:

Та й ми співаємо пісні —

Змагається він з нами!

(М. Познанська)

Моя Україна

Україно моя солов’їна,

Народились ми в твоїх казках,

Твоя мудрість в вишневих перлинах

Процвітає, мов маки в полях!

Я для тебе від серця найкращі

Заспіваю чарівні пісні,

І нехай, наче квітка зростає,

Слава й гордість твоєї душі!

(Юлія Хандожинська)

Дитячі вірші про Батьківщину

Де найкраще місце на землі?

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

— Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі? —

Сонце усміхнулося здаля:

— Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти!

Виростай, дитино, й пам'ятай:

Батьківщина — то найкращий край!

Журавлик

З далекого краю,

З далеких світів

Журавлик на крилах

Додому летів,

Минав океани,

Ліси і моря,

Вдивлявсь крізь тумани:

— Чия це земля,

Чиї це долини,

Чиї це луги,

Чию це калину

Гойдають вітри!

Впізнав батьківщину:

— Моя це земля,

Моє тут гніздечко

І мова моя.

(Л. Пилип’юк)

Як ти любиш Україну

— Як ти любиш Україну,

Мій маленький друже?

— Нашу рідну Україну

Люблю дуже-дуже!

— З Україною нікого

В світі не боюся.

І щоранку я до Бога

За неї молюся.

Щоб була щаслива дуже,

Щоб була багата.

Я люблю її так дуже,

Як маму і тата.

(О. Лупій)

Незалежна і єдина

Що то, діти, за країна —

Неба синього блакить,

На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні

Клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії,

Негаразди всіх стихій?

Люди мудрі, працьовиті

У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддадуть.

У якій іще країні

Так земля родить охоча?

Наче пісня солов’їна —

Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини,

Є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна

Невимовної краси!

Гордо, голосно, дитино,

Ти назви ім’я країни,

У якій, хвалити Бога,

Народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином

І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити 

Розбудовувать 

Отже, зветься ця 

Незалежна і 

Наша ненька — Україна!

Берегиня душі

Україно моя, берегиня,

Ти колиска, пісень глибина,

Україно моя, Батьківщина,

Ти, як батько і мати, одна.

Хай радіють, зростають в нас діти,

Різнобарв’ям рясніють сади,

Нам без тебе ніяк не прожити,

Ми у тебе, а в нас є лиш ти.

(Юлія Хандожинська)

Одна Україна

Країн є багато на світі,

Та тільки одна Україна!

Це там, де волошки у житі,

Це там, де моя Батьківщина.

Де птахи у небо летять

І струшують легкі пір’їнки,

Де друзі горою стоять,

Де в квітах сховались домівки.

(Юлія Хандожинська)