Калинка

МИ ТВОРИМО ПЛАНЕТУ ВЛАСНОРУЧ 

Збережемо природу Землі разом

 Пам'ятай зеленого коника біля своїх ніг,

Пам'ятай тихий вітер, що між хмари пробіг,

Не забудь приголубить у лузі ромашку,

Посади деревце - це для тебе не важко.

Зачекай, не вбивай в лісі дикого звіра,

Він тобі подарує і любов, і довіру.

Пожалій буйний цвіт, не засмічуй колодязь.

Це ж для тебе усе, це твій дім, це природа.

 .Р. Воробйов

Щогодини на нашій планеті: 1700 акрів продуктивної землі стає пустелею. Близько 2000 дітей помирають з голоду. 55 осіб отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин, 1000 людей вмирає від отруєння водою. 2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі. Зникають 5-6 видів тваринного чи рослинного світу. Щохвилини: Знищується більш ніж 51 акр тропічних лісів. Використовується близько 35 000 барелів нафти. Знищується 50 тонн родючого ґрунту через не­ правильне його використання. В атмосферу виділяється понад 12 000 тонн вуг­лекислого  газу.

Екологічна криза спричинила загибель сотень малих річок, забруднені Чорне й Азовське моря, пере­творилися на стічні брудні «відстійники» дніпровські та інші водосховища, ставки й озера. Задихаються від про­мислових і транспортних забруднень міста, знищують­ся ліси, виснажуються орні землі. Як дамоклів меч на­висла над Україною (а може, й над усім світом) Чорно­бильська АЕС. Смертність населення України переви­щує народжуваність, тобто під загрозою опинився ге­нофонд нації.

Таке становище змусило уряд України 1992 року визнати всю територію держави зоною екологічного лиха.

Усім нам, мешканцям невеликої, прекрасної, але вкрай переобтяженої шкідливими плодами людської діяльності планети, необхідно почати діяти. Ми мусимо активно рятувати природне середовище, зберігати й «ремонтувати» свій дім, колись прекрасний, який почав розвалюватися з нашої ж вини. Але робота ця - над­звичайно складна, важка, відповідальна. І вона лише тоді дасть позитивні наслідки, коли ми виконуватимемо її не тільки сумлінно, з душею і серцем, але, що дуже важливо, професійно, грамотно, з урахуванням законів природи.

«Охорона рослин»

Одного літнього ранку ми всією сім'єю поїхали в ліс по гриби. Мама з татом пішли дальше в ліс, а ми з маленьким братиком залишилися біля машини. Наче все було спокійно і тихо. Але враз зашуміли дерева і щось зашепотіло. На якийсь час мені стало страшно. Але братик заспокоїв мене і каже: «Не лякайся, то дерева розмовляють з квітами і травичкою». Я прислухалась і справді почула таку розмову: «Не бережуть нас люди, не цінують. А скільки ми їм даємо всього потрібного для життя. А вони з нас так знущаються - ламають, рвуть, топчуть. На якусь мить мені стало соромно за тих людей, які так чинять. Я розгубилася, бо рослини говорили правду, і цей список можна продовжити до безкінечності. І мені на мить здалося, що ми також приїхали руйнувати природу. І тому я собі дала слово - завжди і скрізь охороняти природу.